Ви вперше на нашому сайті?

Основи дистанційного навчання

Дистанційна освіта - це практика, яка зв'язує викладача, учня, а також джерела, розміщені в різноманітних географічних регіонах, за допомогою спеціальної технології, що дозволяє здійснювати взаємодію.

Під віртуальним класом (групою) у зарубіжній практиці ДО розуміють спільноту учнів, взаємодія між якими при спільному виконанні ними навчальних завдань відбувається за допомогою комп'ютерних мереж.

Під підтримкою навчання (або підтримкою учня) у ДО розуміють будь-які матеріали, інформацію, що передається від вчителя до учня, який знаходиться в іншій географічній точці. Процес навчання уявляється як деяка тривала діяльність, в якій не повинно бути перерв (або вони повинні бути зведеними до мінімуму), пов'язаних з тим, що навчально-методичні матеріали перестали надходити від викладача до учня.

Зворотний зв'язок у ДО - узагальнення відповідного кібернетичного поняття - означає потік інформації від педагога до дистанційного учня на стадії оцінювання педагогом діяльності учня, його просунення та успіхів і відповідну реакцію педагога на успіхи учнів, оцінку його діяльності (схвалення або несхвалення).

Діалогова технологія - конфігурація програмного забезпечення, обладнання, а також міжособистісної взаємодії та діяльності, що забезпечує вільне спілкування.

Телеконференція - спосіб обміну текстовими повідомленнями з деякими спільнотами зацікавлених у цьому людей.

Комп'ютерний зв'язок — сукупність способів використання комп'ютерів і телекомунікаційних мереж як інструментів для організації зв'язку.

Технології дистанційного навчання – це інформаційні технології створення, передачі та збереження навчальних матеріалів, організації й су­проводу навчального процесу дистанційного навчання за допомогою теле­комунікаційного зв’язку.

Основні технології дистанційного навчання:

• мережна технологія – вид дистанційної технології навчання, що ба­зується на використанні телекомунікаційних мереж та засобів INTERNET для забезпечення учнів навчально-методичними матеріалами, інтерактивної взаємодії з викладачами-тьюторами та організації дистанційного педагогічного контролю;
• кейс-технологія – вид дистанційної технології навчання, що базується на використанні наборів (кейсів) текстових, аудіовізуальних та мультимедійних навчально-методичних матеріалів для самостій­ного вивчення учнями при організації регулярних консультацій з викладачами та контролю знань дистанційним або традицій­ним способами;
• ТВ-технологія – вид дистанційної технології навчання, що базується на використанні систем телебачення для доставки учням навча­льно-методичних матеріалів та організації регулярних консультацій у викладачів-тьюторів та контролю знань дистанційним або традиційним способами.

Достатність дистанційного курсу означає, що він розроблений на основі галузевих стандартів середньої освіти та змістовно й методично охоп­лює всі види навчальних занять, передбачених навчальними планами школи по конкретній дисципліні.

Електронна форма інформаційного продукту передбачає збере­ження змістовних елементів дистанційного курсу в електронних базах да­них.

Самостійне вивчення навчального матеріалу дистанційного курсу передбачає використання навчальних матеріалів дистанційних курсів, які учні одержують через Інтернет (інтранет, корпоративну мережу). Вимоги щодо самостійного ви­вчення навчального матеріалу конкретної дисципліни визначаються навча­льною програмою дисципліни, методичними вказівками, інструкціями і за­вданнями, що містяться у дистанційному курсі.

• Лекція - один із видів навчального заняття у дистанційному на­вчанні, на якому учні отримують аудіовізуальну інформацію лекцій­ного матеріалу через засоби телекомунікаційного зв'язку як у синхронному режимі, коли учні можуть отримувати інформацію від вчителя і ста­вити йому запитання у реальному вимірі часу, так і в асинхронному, коли студенти отримують аудіовізуальний запис лекційного матеріалу.
• Консультація - це елемент навчального процесу, за яким учні дистанційно отримують відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.
• Семінар - це навчальне заняття, під час якого відбувається обговорення вивченої теми, і до якого учні готують тези виступів на підставі виконаних завдань. Прово­дяться дистанційно у синхронному режимі (у реальному часі) із викорис­танням телекомунікаційної мережі. Цей вид дистанційного заняття ще прийнято називати “чат”.
• Дискусія - це навчальне заняття, проведення якого визначається ви­кладачем у зв'язку з необхідністю вирішення проблеми, що вини­кла у учнів у ході навчання, шляхом обговорення її учнями з ви­кладачем та між собою. Проводяться дистанційно у синхронному (у реальному часі) або в асинхронному режимі ( у розподіленому часі) із використанням телекомунікаційної мережі. Заняття у асинхронному режимі прийнято називати “форум”.
• Практичне заняття - це навчальне заняття, під час якого відбува­ється детальний розгляд учнями окремих теоретичних положень на­вчальної дисципліни та формуються вміння й навички їхнього практичного застосування шляхом індивідуального виконання ними завдань, що сфор­мульовані у дистанційному курсі. Практичні заняття виконуються дистан­ційно, результати надсилаються викладачеві електронною поштою.
• Лабораторне заняття - форма навчального заняття, яке передбачає, що учні особисто проводять натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних поло­жень конкретної навчальної дисципліни, набувають практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, вимірювальною апа­ратурою, обчислювальною технікою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі. Лабораторні заняття залеж­но від напряму, рівня матеріально-технічної оснащеності реальних лабораторій, можливостей створення й використання віртуальних лабораторій можуть провадитись у формі одного з таких варіантів:
•  очно у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях;
• дистан­ційно з використанням відповідних моделювальних програм (емуляторів), віртуальних лабораторій;
• за змішаною формою (частина - за першим, а ча­стина – за другим варіантом).
•  

Контроль знань у учнів дистанційної форми навчання передбачає такі контрольні заходи:

• самоконтроль;
• вхідний контроль;
• поточний контроль;
• рубіжний контроль;
• підсумковий контроль.

• Самоконтроль є первинною формою контролю знань учнів, який обов'язково забезпечується дистанційним курсом шляхом надання учням переліку питань (питань та відповідей на них) або тестів таоцін­ки результатів тестування.
• Поточний контроль здійснюється дистанційно через систему оці­нки безпосередньо викладачем індивідуальних семінарських, практичних за­нять.
• Рубіжний контроль здійснюється дистанційно в автоматизова­ному режимі, основною формою якого є тестування.
• Підсумковий контроль (семестровий контроль) - іспити та заліки складаються учнями очно в період екзаменаційних сесій, які затверджуються навчальним планом. Основною формою підсумкового контролю також є тестування.

Результати поточного та семестрового контролю оцінюються у порядку, що визначається прийнятою загальною системою оцінки знань учнів. Результати семестрового контролю зберігаються в електронному вигляді та дублюються на паперо­вих носіях.

Анотація дистанційного курсу – невеликий за розміром рекламний матеріал щодо дисципліни, який буде постійно знаходитися на сайті системи дистанційного навчання. В ньому повинні бути висвітлені такі питання: повна на­зва курсу, коротка історична довідка ( події, факти, випадки минулого і теперішнього часу – інформаційний матеріал для зацікавлення учнів даним предметом), ос­новна проблематика дисципліни (основні проблеми, що розглядаються даним предметом).